Душа української пісні: Олександр Таранець

Александр Михайлович Таранец (1924—1998)

Осіннє золото:

Рідна мати моя…

Ми підем, де трави похилі… (чомусь видалено з UT, пошукаю на дискові, десь цей фрагмент є в мене… Так.)

Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені.

За річкою, за голубою
Дві чайки у хмари зліта.
В краю подніпровськім ми стрілись з тобою,
Веселко моя золота.

Над полем зарошені віти
Дубове верхів’я звело.
З тобою у парі ми будем любити
Все те, що на серце лягло.

І стеляться обрії милі,
І вечір в осіннім вогні,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені.

(Андрій Малишко)

—=•=·•·=•=—

Впали роси на покоси:

Стежина

Душа украинской песни, вся серия.