Далай Лама (II)

Не втримався від ще однієї цитати Далай Лами. Розумію, що це практично мейнстрім, бо тільки ледачий не цитує його. Але від цього цінність цих висловів не применшується.

Гарно сказано.

Хочу додати, доволі очевидно: наш дивний й дивовижний Світ збудовано у такій непевний щодо декларованих «моральних цінностей» спосіб, що виявляється — без грошей людина ніщо. І дуже небагато людей можуть досягнути достатнього багатства, не витративши при цьому значної частини відпущеного часу або здоров’я свого… І цього марнотратства неможливо позбутися в реаліях сучасної цивілізації. Або ти живеш лишень для того, щоб триматися вище межі «прожиткового мінімуму» (у когось це виходить краще, у когось не дуже)), або скочуєшся у злидні і розчиняєшся за межами суспільства і цивілізації. І те, і друге не є життям у високому розумінні цього, не є життям для істоти, чий мозок може сягати зоряних глибин. Це якась кара, покарання на всіх… для переважної більшості людей. І головне питання: коли людина, людство «відмотає цей строк»? Це не є питання релігії, як інституції влади. Це питання розуміння світобудови, будови Всесвіту. Яке місце людина посідає в цьому просторово-часовому ковчезі (який може і не обмежуватися простором та часом)? Чи ми бурлаки, каторжани? Чи ми пасажири якогось класу? Ми можемо самі торити свій шлях, стояти за кермом, визначати курс? Чи нам «не дано» — і далі довжини своїх кайданів не можемо сягнути і… навіть осягнути цього не можемо?..